епічна поема

1. n

1) епічна поема; епопея

2) амер., кін. фільм на історичну (біблійну) тему; кіноепопея

2. adj

1) епічний

2) героїчний

* * *

1) епічна поема; епопея; героїчні, легендарні події; епопея

2) aмep. фільм на історичну або біблійну тему; кіноепопея

1) епічний

2) героїчний; легендарний

1) епос; епіка

2) епічна поема

3) грандіозні події, величні подвиги

* * *

1) епос; епіка

2) епічна поема

3) грандіозні події, величні подвиги

епопея

* * *

епопея, епічна поема; епічна поезія

1) героїчний, геройський

2) епічний, героїчний

3) пишномовний (про стиль)

4) мед. небезпечний, ризикований (про метод лікування)

5) мист. більший від зросту людини

* * *

1) pl пишномовні вирази

2) pl епічна або героїчна поема

1) героїчний, геройський

2) лiт. героїчний, епічний; пишномовний ( про стиль)

3) миcт. вищий від людського зросту

4) героїчний, небезпечний, ризикований

епопея, епічна поема; епічна поезія

1) pl пишномовні вирази

2) pl епічна або героїчна поема

1) героїчний, геройський

2) лiт. героїчний, епічний; пишномовний ( про стиль)

3) миcт. вищий від людського зросту

4) героїчний, небезпечний, ризикований

1) Іліада

2) довга історія

3) ланцюг пригод і нещасть

* * *

1) лiт. "Іліада"; епічна поема про подвиги

2) довге оповідання; докладна розповідь

3) подвиги, гідні опису; ланцюг халеп, нещасть

n (pl sinfonie)

1) симфонія

2) увертюра до опери

* * *

n; (pl- nie [-'niːei])

1) іт. = symphony

2) мyз. увертюра; симфонічна поема; ритурнель

n муз.

симфонічна поема

1) епічна поема; епопея; героїчні, легендарні події; епопея

2) aмep. фільм на історичну або біблійну тему; кіноепопея

1) епічний

2) героїчний; легендарний

1) епос; епіка

2) епічна поема

3) грандіозні події, величні подвиги

1) лiт. "Іліада"; епічна поема про подвиги

2) довге оповідання; докладна розповідь

3) подвиги, гідні опису; ланцюг халеп, нещасть

n; (pl- nie [-'niːei])

1) іт. = symphony

2) мyз. увертюра; симфонічна поема; ритурнель

Кленович, Севастян Фабіан (бл. 1545, Калуш, Польща - 1602) - укр.-польськ. гуманіст, поет, громадський діяч. Навчався у Краківській академії, по закінченні якої був бургомістром м. Любліна, а потім викладачем і організатором навчального процесу в Замойській академії. Написав чотири поеми, найвідоміша з яких "Роксоланія" ("Україна"). В ній у дусі властивого для ренесансного гуманізму утвердження самостійної естетичної значущості природи оспівує красу і багатство укр. землі, відтворює історію її міст і сіл, зображує життя і звичаї народу, використовуючи при цьому багатий арсенал поетичних засобів античної літератури і міфології, яка переплітається з давньоукр. Гуманістичний характер філософських поглядів К. виявляється насамперед в його розумінні людини як сповненого гідності, самостійного, активного творця свого земного буття. Герой його творів не аскет, що втікає од світу і а людина дії - моряк, який відкриває нові землі, купець, учений. Власне, вся його поема "Роксоланія" - це гімн праці, заклик до активного земного самоутвердження людини. К. - прихильник етичного раціоналізму С. уть морального вдосконалення вбачав у ошляхетненні людського розуму, а однією з головних чеснот вважав уміння підкорити розумові свої бажання. Моральним ідеалом була стоїчна концепція досконалої людини, згідно з якою головними людськими чеснотами є стійкість, шляхетність, розважливість, справедливість, патріотизм; вони можуть бути прищеплені вже у дитинстві. Кінцева мета виховання, за К., - це формування гідного і доброчесного члена суспільства. К. прагнув навіть заснувати на укр. землях латиномовний Парнас.